План реагування на надзвичайні ситуації

План реагування на надзвичайні ситуації на ProtectLife — це опис порядків дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій для збереження життя і здоров'я кожної окремої людини.

(Розроблено для цивільного населення, персоналу підприємств, посадових осіб підприємств).

Icon
Icon
Icon
Icon
Icon
Icon
Icon

Види, характер небезпеки надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації (далі – НС), в залежності від масштабів, бувають державного, регіонального, місцевого, об’єктового рівня.

Надзвичайні ситуації можуть бути:

Image

ЗМІСТ

Можливі небезпечні надзвичайні ситуації на одній сторінці

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

Урагани, шквали, буревії, смерчі.

Дії при отриманні штормового попередження.
Дії під час шторму, урагану чи смерчу.
Дії після стихійного лиха.

Сильні снігопади і заметілі, ожеледиця.

Заходи безпеки під час хуртовини.
Заходи безпеки після хуртовини.

Землетруси.

Дії при отриманні попередження про можливий землетрус.
Заходи безпеки під час землетрусу.
Заходи безпеки після землетрусу.

Повені і паводки.

Заходи безпеки у випадку загрози повені, паводка.
Заходи безпеки при раптовому затопленні під час повені, паводка.
Заходи безпеки після повені, паводка.

НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

Пожежі.

Порядок дій у разі пожежі.
Дії під час гасіння загоряння в електроустановках.
Дії під час гасіння загоряння в автомобілі.
Дії під час гасіння пожежі на газобалонному дорожньому транспортному засобі.
Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі.

Надзвичайні ситуації з викидом небезпечних хімічних речовин.

Що робити, якщо хмара небезпечної хімічної речовини вже над нами.
Дії, якщо треба евакуюватись.
Дії в осередку зараження хлором.
Дії та перша допомога при отруєнні аміаком.

Надзвичайні ситуації з викидом небезпечних радіоактивних речовин.

Дії одразу після оповіщення про радіаційну надзвичайну ситуацію.
Застосування протирадіаційних препаратів. Радіопротектори.
Застосування протирадіаційних препаратів. Йодна профілактика.
Застосування засобів індивідуального захисту.
Правила безпеки та особистої гігієни при зараженні території радіацією.
Харчування під час опромінення.

НС техногенного характеру – повені та підтоплення внаслідок гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Інші надзвичайні ситуації техногенного характеру.

НС СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

Дії при загрозі вибуху.
Дії у разі терористичного акту.
Дії, якщо стався вибух.
Дії, якщо працівник опинився у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не був ними знайдений.
Дії у разі захоплення працівника терористами, як заручника.
Що робити під час перестрілки.
Що робити у випадку захоплення літаку, автобусу, потягу чи іншого транспортного засобу.

НС ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

Рекомендації керівництву та персоналу підприємств з масовим перебуванням відвідувачів під час воєнного стану.
Рекомендації відвідувачам закладів масового перебування людей під час воєнного стану.
Алгоритм дій для водіїв автотранспортних засобів за сигналами «Повітряна тривога».
Алгоритм дій персоналу та відвідувачів у Центрах обслуговування клієнтів та інших приміщеннях Товариства при сигналі «Повітряна тривога».
Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи на робочому місці.
Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи вдома (дистанційна робота).








Надзвичайні ситуації природного характеру

Урагани, шквали, буревії, смерчі.

Дії при отриманні штормового попередження.
Дії під час шторму, урагану чи смерчу.
Дії після стихійного лиха.

Урагани, шквали, буревії, смерчі це надзвичайні події з помірною швидкістю поширення, тому найчастіше вдається оголосити штормове попередження.

Ураганні вітри, які поширюються із швидкістю 30 м/с і більше, можуть нанести населеному пункту великих збитків. Можливі травмування, а також загибель людей, руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення.

В наслідок цієї НС в структурних підрозділах Товариства може припинитися подача питної води, припинення електропостачання, замерзають трубопроводи теплопостачання.

В результаті аварії в системі електромереж можуть виникнути пожежі.

Дії при отриманні штормового попередження.

  • зберігати спокій, уникати паніки;
  • слухати інформацію по телевізору та радіо про обстановку, час, напрямок руху та силу вітру, рекомендації про порядок дій;
  • підготувати документи, одяг та зібрати найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках;
  • підготуватись до відключення електромережі, закрити газові крани, загасити вогонь у грубах;
  • прибрати майно з двору та балконів у будинок чи підвал, обрізати сухі дерева, що можуть завдати шкоди будівлям, машини поставити у гараж чи інше укриття;
  • поставити на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не обладнуйте робоче місце біля вікна з великими шибами;
  • щільно закрити вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, якщо є час, захистить віконницями або щитами;
  • вдома навчити дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу;
  • перейти у більш стійку капітальну будівлю, сховатися в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

Дії під час шторму, урагану чи смерчу.

  • зберігати спокій, уникати паніки;
  • сховатися у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі;
  • ввімкнути радіо або телевізор;
  • не намагатись перейти в іншу будівлю – це небезпечно;
  • не користуватися ліфтами, електромережу можуть раптово вимкнути;
  • обминати хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці, заховайтеся в підвал найближчого будинку;
  • якщо ви на відкритій місцевості, притиснутись до землі на дні яру, канави, кювету, захищаючи голову одягом чи гілками дерев;
  • зупинитись, якщо ви їдете автомобілем. Не ховатися у ньому, а вийти і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;
  • уникати мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев;
  • не наближатись до води, щоб подивитися на шторм.

Дії після стихійного лиха.

  • зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцінити ситуацію. Допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;
  • переконатись, що приміщення, в якому перебуваєте, не зруйновано, перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
  • обов'язково кип'ятити питну воду;
  • не користуватись відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
  • перевірити, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістити пожежну охорону;
  • не користуватися телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
  • не користуватися ліфтами, електромережу можуть вимкнути;
  • не виходити відразу на вулицю – після того, як вітер стихне, через кілька хвилин шквал може повторитися;
  • бути дуже обережними, виходячи з будинку, остерігатись частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та ін.;
  • триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та подібного. Не поспішати з оглядом міста, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
  • дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Сильні снігопади і заметілі, ожеледиця.

Заходи безпеки під час хуртовини.
Заходи безпеки після хуртовини.

В результаті сильних снігопадів та заметілі утворюються снігові замети, які можуть зупинити рух транспорту, спричинити порив проводів ЛЕП, що може викликати:

  • - пожежі;
  • - частково порушити систему управління та зв`язку;
  • - припинення подачі питної води.

Заходи безпеки під час хуртовини.

  • - виходити з будинків лише у виняткових випадках. Забороняється виходити поодинці;
  • - повідомити колег або членів родини, або сусідів, куди ви йдете й коли повернетеся;
  • - в автомобілі можна рухатися тільки по центральних дорогах і шосе;
  • - забороняється відходити від машини за межі видимості;
  • - зупинившись на дорозі, подайте сигнал тривоги переривчастими гудками, підняти капот або повісити яскраву тканину на антену, чекати допомоги в автомобілі. Можна залишити мотор працюючим, відкривши скло для вентиляції й запобігання отруєнню чадним газом;
  • - якщо ви втратили орієнтацію, пересуваючись пішки поза населеним пунктом, зайти у перший будинок, що трапиться, уточнити місцезнаходження й, по можливості, дочекатися закінчення заметілі там;
  • - якщо вас залишають сили, шукати укриття й залишатися в ньому;
  • - будьте уважними й обережними при контактах з незнайомими людьми, тому що під час стихійних лих різко зростає число крадіжок з автомобілів, квартир і службових приміщень.

Заходи безпеки після хуртовини.

  • - якщо в умовах сильних заметів ви виявилися блокованими у приміщенні, обережно, без паніки з'ясуйте, чи немає можливості вибратися з-під заметів самостійно, використовуючи наявний інструмент і підручні засоби;
  • - повідомити керівництву з ліквідації НС про характер заметів;
  • - якщо самостійно розібрати сніжний замет не вдається, спробувати встановити зв'язок з рятувальними підрозділами;
  • - увімкнути радіо чи телевізор і виконувати вказівки місцевої влади;
  • - зберігати тепло й ощадливо використовувати продовольчі запаси.

Землетруси.

Землетруси – стихійне лихо природного характеру. Підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд, будівельних конструкцій будинків, руйнування на потенційно-небезпечних об`єктах, порушення системи управління та зв`язку, пошкодження опор та ліній електромереж.

Дії при отриманні попередження про можливий землетрус.

  • - в разі необхідності евакуації – дізнатися про місце збору;
  • - зібрати документи, речі першої необхідності (воду, медикаменти, ліхтарик) та одягнути зручний одяг;
  • - вимкнути всю електроніку, газ та воду;
  • - великі та важкі речі поставити на підлогу, а речі які можуть впасти – добре закріпити;
  • - подбати про те, щоб вдома був хоча би один вогнегасник.

Заходи безпеки під час землетрусу.

  • - не панікувати;
  • - залишити будинок та по можливості відійти на відкрите місце (якщо знаходишся на першому-другому поверхах); якщо знаходишся вище другого поверху – негайно залишити кутові кімнати;
  • - у приміщенні стати в отворі внутрішніх дверей або в кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
  • - якщо можливо, сховатися під стіл (це захистить від падіння важких предметів та уламків);
  • - не користуватися сходами або ліфтом (якщо ти вище п’ятого поверху);
  • - не запалювати сірники, свічки й не користуватися запальничками під час та одразу після підземних поштовхів (існує небезпека вибуху від витоку бензину або газу);
  • - відійти якнайдалі від високих будівель, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
  • - якщо землетрус застав у автомобілі – зупинитись, відчинити двері та залишатися всередині до припинення коливань.

Заходи безпеки після землетрусу.

  • - заспокоїтись самому/самій та заспокоїти людей поруч;
  • - якщо є постраждалі – допомогти їм;
  • - обережно переконатися, що приміщення/житло не пошкодилось – може статися раптовий обвал або вибух від витоку газу;
  • - перевірити стан електрики, газо- та водопостачання;
  • - переконатися, що немає загрози виникнення пожежі;
  • - не користуватися мобільним телефоном довго;
  • - уникати морського узбережжя – сейсмічні поштовхи часто викликають шторм;
  • - бути готовими до повторних поштовхів;
  • - дізнатися у місцевих органах державної влади, де можна отримати допомогу (при необхідності).

Повені і паводки.

Фактори небезпеки повеней і паводків:

  • - руйнування будинків і будівель, мостів;
  • - розмив залізничних та автомобільних доріг;
  • - аварії на інженерних мережах;
  • - зсуви та обвали.

Заходи безпеки у випадку загрози повені, паводка.

  • - уважно слухати інформацію та інструкції, не користуватися без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами;
  • - зберігати спокій, попередити колег і сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
  • - дізнатися у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації;
  • - підготувати документи, одяг, необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Документи зберігати у водонепроникному пакеті;
  • - від'єднати всі електроприлади від електромережі, вимкнути газ;
  • - перенести більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підняти на верхні полиці.

Заходи безпеки при раптовому затопленні під час повені, паводка.

  • - зберігати спокій, уникати паніки;
  • - зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
  • - надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
  • - перед виходом з приміщення (будинку) вимкнути електро- та газопостачання, загасити вогонь у грубах. Зачинити вікна та двері, якщо є час – закрити вікна та двері першого поверху дошками чи щитами;
  • - піднятися на верхні поверхи. Якщо будівля (будинок) одноповерховий – зайняти горішні приміщення;
  • - до прибуття допомоги залишатись на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізувати рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
  • - перевірити чи немає поблизу постраждалих, надати їм допомогу;
  • - потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, завдяки яким можна залишитися на плаву;
  • - не переповнювати катери, човни, плоти та ін.

Заходи безпеки після повені, паводка.

  • - переконатись, що будівля (приміщення, житло) не отримала внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;
  • - не користуватись електромережею до повного осушення будинку;
  • - обов'язково кип'ятити питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;
  • - просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і побутових речей та прилеглої до будинку території;
  • - осушити затоплені підвальні приміщення поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;
  • - електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;
  • - заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені, навіть консервацію;
  • - все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції;
  • - дізнатися у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.








Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Пожежі.

Порядок дій у разі пожежі.
Дії під час гасіння загоряння в електроустановках.
Дії під час гасіння загоряння в автомобілі.
Дії під час гасіння пожежі на газобалонному дорожньому транспортному засобі.
Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі.

На території підрозділів суб’єктів господарювання теоретично можливі об’єктові НС техногенного характеру – це пожежі.

Наявність в приміщеннях електропостачання, електроопалення, газового опалення може призвести до пожежі або вибухів з подальшим горінням. Ці події можуть статись в обмеженому просторі приміщень та призвести до виникнення високого тиску та температури горіння. Конструкції будівель, можуть зазнати середніх та сильних руйнувань, а персонал, що знаходиться на території, важких опіків та травм, отруєння чадним газом. Тому ці події вимагають негайного проведення евакуації персоналу з приміщень у безпечне місце назовні на території поряд, яке не потрапляє під вплив аварії, рятувальних та інших невідкладних робіт, надання потерпілим першої домедичної, першої медичної лікарської допомоги, обліку евакуйованого персоналу.

Порядок дій у разі пожежі.

1. У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний працівник зобов’язаний:

  • - негайно повідомити про це оперативно-рятувальній службі за телефоном «101» або «112». При цьому необхідно вказати місце розташування об’єкта, кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
  • - вжити (по змозі) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
  • - повідомити про пожежу керівнику чи відповідній компетентній посадовій особі та/або черговому на об’єкті;
  • - за потреби викликати інші аварійно-рятувальні служби.

2. Посадова особа Товариства, яка відповідає за пожежну безпеку, зобов’язана:

  • - перевірити, чи викликали Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома директора Товариства;
  • - за загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовувати для цього наявні сили й засоби;
  • - видалити за межі небезпечної зони усіх працівників, не пов’язаних із ліквідуванням пожежі;
  • - припинити роботи на підприємстві, крім робіт, пов’язаних із заходами для ліквідування пожежі;
  • - за потреби вимкнути електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту); зупинити транспортуючі пристрої, агрегати, апарати; перекрити сировинні, газові, парові та водяні комунікації; зупинити системи вентиляції в аварійному і суміжних із ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та вжити інших заходів, щоб запобігти розвитку пожежі і задимленню будинку;
  • - організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, допомогти їм обрати найкоротший шлях для під’їзду до осередку пожежі та встановити техніку на зовнішні джерела водопостачання;
  • - одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
  • - забезпечити, щоб працівники, які беруть участь у гасінні пожежі, дотримувалися безпеки праці.

3. Коли на пожежу прибудуть пожежно-рятувальні підрозділи, необхідно забезпечити їм безперешкодний доступ на територію об’єкта. Виняток — випадки, коли чинне законодавство встановлює особливий порядок допуску.

4. Після того, як прибудуть пожежно-рятувальні підрозділи, працівники Товариства за потреби зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі щодо конструктивних і технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил і засобів Товариства до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.

5. Під час застосування первинних засобів пожежогасіння необхідно пам’ятати:

  • - не можна відчиняти вікна у приміщенні (притік повітря посилює горіння);
  • - перед тим, як використовувати внутрішній пожежний кран для пожежогасіння, переконатися, що електромережа знеструмлена (у групових електричних щитках) на ділянці, де виникла пожежа;
  • - гасити пожежу так, щоб не пошкодити (по змозі) обладнання, офісну техніку та документи;
  • - для гасіння м’якого інвентарю слід користуватися водою, якщо поряд немає оголених проводів.

Дії під час гасіння загоряння в електроустановках.

  • - гасити загоряння після того, як зняли напругу з електроустановки, що горить, та сусідніх електроустановок. Якщо напругу зняти неможливо, можна гасити електроустановки під напругою порошковими (до 1 кВ) або вуглекислотними (до 10 кВ) вогнегасниками;
  • - щоб під час гасіння запобігти ураженню електрострумом, необхідно дотримуватися безпечних відстаней до електроустановок, використовувати у вогнегасниках насадки з діелектричного матеріалу, а також застосовувати індивідуальні ізолювальні засоби — діелектричні калоші, рукавички, чоботи;
  • - гасити загоряння електроустановок під напругою водними або повітряно-пінними вогнегасниками заборонено.

Дії під час гасіння загоряння в автомобілі.

  • - з’їхати на узбіччя, зупинити авто, поставити машину на ручне гальмо;
  • - висадити пасажирів, забрати документи, цінні речі;
  • - витягти ключ із замка запалювання, щоб роз’єднати електричний ланцюг;
  • - візуально виявити місце пожежі й оцінити її інтенсивність і небезпеку;
  • - дістати вогнегасник, інструмент для зняття клем, надягти бавовняні рукавички. Заборонено гасити вогонь у забрудненому одязі — промасленому, просоченому парами палива, і зі змоченими пальним руками;
  • - якщо причиною займання є пролив пального, необхідно спочатку гасити пальне, а потім машину;
  • - якщо вогонь під капотом — відкрити капот, але не піднімати його, на місце займання спрямувати струмінь вогнегасника та маневрувати ним по всій площині загоряння;
  • - збивши полум’я, відкрити капот повністю, загасити полум’я остаточно;
  • - зняти клему з акумулятора, щоб запобігти повторному займанню.

Під час застосування первинних засобів пожежогасіння необхідно пам’ятати:

  • - час безперервної роботи вогнегасника, рекомендованого для комплектації автотранспорту, становить 9—15 секунд;
  • - запірно-пусковий пристрій вогнегасника дозволяє в разі потреби припинити подавати вогнегасний заряд. Це покращує тактику гасіння декількох осередків у різних місцях автомобіля або повторного займання в одному осередку;
  • - найбільшого ефекту можна досягти при одночасному гасінні групою людей із застосуванням декількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовувати підсобні засоби: сніг, пісок, покривало тощо;
  • - гасити потрібно з навітряного боку, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на полум’я;
  • - під час гасіння палива, яке витікає, подавати заряд від низу гирла отвору догори.

Дії під час гасіння пожежі на газобалонному дорожньому транспортному засобі.

  • - перекрити магістральний і балонний вентилі;
  • - на двигуні, який працює, збільшити кількість обертів колінчатого вала й швидко відпрацювати газ, який залишився в системі газопроводів, від вентиля в карбюратор-змішувач;
  • - гасити пожежу вуглекислотним або порошковим вогнегасником, піском, покривалом, водою, снігом та іншими підручними засобами.

Щоб запобігти нагріванню, балони з газом слід поливати холодною водою.

Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі

За стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі відповідає водій цього транспортного засобу, він повинен знати будову вогнегасника і вміти ним користуватися.

Водій зобов’язаний при щоденному огляді перевірити наявність на вогнегаснику пломб, відсутність механічних пошкоджень, величину тиску у вогнегаснику з індикатором (у вогнегасниках закачаного типу), термін чергового огляду.

Заборонено допускати до роботи дорожній транспортний засіб, якщо:

  • - закінчився термін чергового технічного обслуговування вогнегасника;
  • - вогнегасник має механічні пошкодження, порушення пломби та падіння тиску.

Надзвичайні ситуації з викидом небезпечних хімічних речовин.

Приклади можливих надзвичайних ситуацій з викидом небезпечних хімічних речовин:

  • - аварія на хімічно небезпечному об’єкті АТ «Одеський припортовий завод» з вибухом аміачної селітри та з викидом небезпечної хімічної речовини аміак, в зону впливу якої потрапляє частина підрозділів Товариства, які знаходяться в населених пунктах Южний, Фонтанка, Одеса, Доброслав та в інших підрозділах в залежності від сили та напрямку вітру за яким можливе розповсюдження хмари аміаку.
  • - такі ж НС, можливо у менших масштабах, можуть виникнути у всіх морських портах, які є місцем перевалки добрив і інших хімічних речовин: морські та річні порти Одеси, Чорноморська, Білгород-Дністровська, Кілії, Ізмаїлу.
  • - аварія на аміакопроводі "Тольятті-Одеса" – в зону впливу можуть потрапити підрозділи Товариства, які знаходяться в населених пунктах Южний, Доброслав, Березівка та інші підрозділи в залежності від сили та напрямку вітру за яким можливе розповсюдження хмари аміаку.
  • - аварія на залізниці або автотранспорті з розгерметизацією цистерн з аміаком, хлором. В результаті такої аварії небезпечний отруйний вплив аміаку або хлору можливий на працівників всіх підрозділів Товариства в залежності від місця аварії і сили та напрямку вітру.

До відома:

Аміак – токсичний газ, не має кольору, легший за повітря та має різкий запах, схожий на нашатирний спирт.

Аміак — легкий. Від нього легко можна сховатись у підвалах, але до верхніх поверхів він дійде дуже швидко. Бо піднімається вгору.

Хлор - отруйна речовина, зеленувато-жовтий газ із різким запахом, але під час випаровування в повітря рідкий хлор утворює з водяним паром білий туман.

Хлор — важкий. Він одразу потече вниз, у ті самі підвали, та отруїть всіх, хто там сховався. Але він жодним чином не підніметься вгору, від нього можна сховатись на пагорбах, на даху, на верхніх поверхах тощо.


Що робити, якщо хмара небезпечної хімічної речовини вже над нами.
Дії, якщо треба евакуюватись.
Дії в осередку зараження хлором.
Дії та перша допомога при отруєнні аміаком.

Що робити, якщо хмара небезпечної хімічної речовини вже над нами.

  • - всі працівники повинні бути всередині приміщень;
  • - щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;
  • - заклеїти щілини у вікнах папером чи скетчем;
  • - увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок;
  • - попередити близьких і колег про небезпеку та можливу евакуацію;
  • - вимкнути побутові прилади та газ.

Дії, якщо треба евакуюватись.

  • - взяти з собою аптечку;
  • - одягнутись так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри;
  • - використовувати протигази або ватно-марлеві пов'язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком);
  • - залишити приміщення, використовуючи сходи;
  • - на вулиці не бігти, не торкатися будь-яких предметів, не наступати у калюжі. Не їсти і не пити нічого;
  • - якомога швидше залишити зону ураження, рухаючись поперек потоку повітря чи вітру.

Дії в осередку зараження хлором.

Заплющити очі та затримати дихання.

Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).

Не бігти.

Спробувати визначити напрямок вітру.

Виходити з зони зараження в бік, перпендикулярний вітру.

За неможливості вийти, піднятись на другий поверх, горище, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), адже хлор стелиться по землі.

При виявленні будь-якого виду зараження — негайно дзвоніть за телефоном 101.

При отруєнні хлором потерпілого потрібно винести із зони зараження. При зупинці дихання — зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

Дії та перша допомога при отруєнні аміаком.

Одягнути протигаз і вивести ураженого на свіже повітря, якщо неможливо – у підвал, або лягти на землю.

Дати подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі).

Дати ураженому теплого молока з "Боржомі" або харчовою содою.

При задусі необхідний кисень.

При спазмі голосової щілини забезпечити тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію.

При зупинці дихання провести серцево-легеневу реанімацію.

При потраплянні в очі промити водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією.

При уражені шкіри − обмити чистою водою, зробити примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Надзвичайні ситуації з викидом небезпечних радіоактивних речовин.

При виникненні надзвичайних ситуацій на атомних електростанціях (далі - АЕС) та інших ядерних установках із викидом радіоактивних речовин або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації відбувається радіаційне опромінення населення та радіоактивне забруднення навколишнього середовища.

В Україні працюють чотири енергогенеруючі АЕС: Запорізька АЕС (Енергодар), Південноукраїнська АЕС (Южноукраїнськ), Рівненська АЕС (Вараш), Хмельницька АЕС (Нетішин). Чорнобильська АЕС (Прип'ять / Славутич) з 2000 року не генерує енергії, всі енергоблоки зупинені і ведуться роботи по повному виводу її з експлуатації та усунення всіх екологічних наслідків.

При аварії на АЕС, в залежності від метеорологічних умов, напрямку і швидкості вітру, радіоактивна хмара може розповсюджувати радіаційні опади, насичені ізотопами йоду, стронцію та цезію, на дуже великі відстані та необмежені території.

Тому, у разі оповіщення про радіаційну надзвичайну ситуацію з метою захисту життя та здоров’я, необхідно:


Дії одразу після оповіщення про радіаційну надзвичайну ситуацію.
Застосування протирадіаційних препаратів. Радіопротектори.
Застосування протирадіаційних препаратів. Йодна профілактика.
Застосування засобів індивідуального захисту.
Правила безпеки та особистої гігієни при зараженні території радіацією.
Харчування під час опромінення.

Дії одразу після оповіщення про радіаційну надзвичайну ситуацію.

Негайно надіти протигаз або респіратор, протипилову тканинну маску або ватно-марлеву пов’язку та слідувати у захисну споруду (сховище, протирадіаційне укриття, підвал).

Якщо захисна споруда знаходиться надто далеко та відсутні засоби захисту органів дихання, необхідно залишатись вдома (в робочому приміщенні). Увімкнути всі можливі засоби масової інформації та слідкувати за повідомленнями та розпорядженнями штабу цивільного захисту та/або місцевих органів влади. Тим часом закрити вікна, двері, зашторти їх щільною тканиною або ковдрою. Закрити вентиляційні канали, віддушини, заклеїти щілини у віконних рамах.

Забрати продукти в холодильник або інші надійні для захисту місця, максимально ізолювати їх від зовнішнього впливу (харчова плівка, контейнери, тощо).

Створити запас води. Проінформувати колег та сусідів про почуте повідомлення.

/Головна небезпека на забрудненій місцевості - це потрапляння радіоактивних речовин усередину організму з повітрям, що вдихається, а також, при прийомі їжі і води. Попадання великої кількості радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри може спричинити опіки шкіри./

Застосування протирадіаційних препаратів. Радіопротектори.

З метою зниження тяжкості наслідків іонізуючих випромінювань на організм людини, застосовуються спеціальні хімічні речовини (радіопротектори). Вони підвищують захисні властивості організму, роблять його стійкішим до іонізуючих випромінювань. У випадках, коли відбулося переопромінення, знижують тяжкість променевої хвороби, полегшують умови для одужання. Радіопротектори послаблюють симптоми, що викликають нудоту та блювання.

Радіопротектори поширені під назвами: цистеїн, цистамін, цистофос та інші похідні препарати. Дані препарати у своєму складі мають сульфгідрильні групи, які й мають протирадіаційні властивості.

У цивільному захисті застосовується цистамін, який входить до складу військової аптечки індивідуальної. Приймати таблетки цистаміну треба на початку радіоактивного зараження. Тоді ефективність опромінення буде знижено приблизно в 1,5 рази. Якщо прийняти препарат після опромінення, захисної дії не відбудеться.

Застосування протирадіаційних препаратів. Йодна профілактика.

Йодна профілактика проводиться тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики.

Йодна профілактика здійснюється відповідно Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2021 року № 408, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 року за № 526/36148.

Працівники Товариства та населення, яке проживає на території де є загроза забруднення радіоактивними ізотопами йоду, приймають профілактичну дозу препарату "калій йодиду" тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики.

Регламентом встановлено наступні вікові групи та однократне дозування препарату стабільного йоду (калій йодид): діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) - 16 мг, діти від 1 місяця до 3 років - 32 мг, діти від 3 до 12 років - 62,5 мг, підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, матері, які годують груддю - 125 мг.

Достатньо одноразового прийому препаратів "калій йодиду". Однак, за умови довготривалого чи повторного негативного впливу, неуникненого споживання забруднених харчових продуктів і води питної, можливий повторний прийом препаратів стабільного йоду здійснюється лише після офіційних оповіщень.

Оптимальний ефект йодної профілактики можливий за умови завчасного (превентивного) прийому препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивних ізотопів йоду.

Допустимий період для прийому стабільного йоду становить 24 години до і протягом шести годин після очікуваного початку впливу радіоактивних ізотопів йоду. Також обґрунтовано приймати "калій йодид" для блокування щитоподібної залози протягом восьми годин після початку впливу радіоактивних ізотопів йоду. Початок йодної профілактики пізніше ніж через 14 годин після впливу радіоактивних ізотопів йоду може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь, бо сприятиме продовженню біологічного періоду піврозпаду радіоактивних ізотопів йоду, які вже накопичилися в щитоподібній залозі.

Одноразове застосування калій йодиду забезпечує захист щитоподібній залози приблизно на 24 години. Як правило, евакуація населення (при наявності показань) є більш ефективним заходом щодо радіаційного захисту, ніж повторний прийом препарату калій йодиду. Якщо евакуація, з якихось причин, затримується або неможлива, то багаторазове (повторне) застосування калій йодиду слід проводити не раніше 24 годин після першого прийому препарату й тільки в умовах або при можливості пролонгованого надходження радіоактивності в зовнішнє середовище.

Застосування засобів індивідуального захисту.

Застосування протигазів, респіраторів, протипилових тканинних масок та ватно-марлевих пов’язок значною мірою знизить (виключить) попадання радіоактивних речовин усередину організму через органи дихання.

Для дорослих можливо використовувати протигази типу: ГП-9, ГП-7, для дітей дошкільного віку - ПДФ-Д, ПДФ-2Д, школярам - ПДФ-Ш, ПДФ-2Ш, до півтора року - КЗД-4, КЗД-6. З респіраторів найкраще використовувати «Пелюсток», Р-2, Р-2Д, «Кама», можна РПГ-67.

Протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов’язка володіють дещо меншими захисними властивостями, але все ж таки значною мірою захищають органи дихання людини.

З метою уникнення ураження шкірних покривів, необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки, комбінезони, гумове взуття, рукавички.

Правила безпеки та особистої гігієни при зараженні території радіацією.

Головне – максимально послабити вплив радіації на людину, а ще краще – не допустити. Для цього треба дотримуватися низки заходів та застережень. Наприклад, намагатися якнайменше перебувати на відкритій місцевості, а якщо вже вийшли, то обов’язково з одягненими засобами індивідуального захисту (респіратор, плащ, чоботи, рукавички).

Якщо людина на вулиці, у дворі, не сідати на землю, лавки, не курити, не роздягатись.

При поверненні з вулиці додому обмити або обтерти мокрою ганчіркою взуття. Верхній одяг витрусити та почистити вологою щіткою, віником.

Лице, руки, шию ретельно обмити, рот прополоскати 0,5%-м розчином питної соди.

У всіх приміщеннях, де знаходяться люди, щодня проводити вологе прибирання, бажано із застосуванням миючих засобів.

Їжу приймати лише у закритих приміщеннях. Не зайвим ще раз помити руки з милом та прополоскати рот.

Воду вживати лише з перевірених джерел. Найбезпечніша вона з водопроводу з артезіанських джерел або інших закритих джерел.

До відкритих колодязів (каптажів, тощо) треба підходити з особливою обережністю. Продукти харчування вживати тільки ті, які зберігалися в холодильниках, закритих ящиках, скриньках, підвалах, льохах або були куплені в торговій мережі. Однак у всіх випадках не завадить перевірка на забрудненість за допомогою побутових дозиметрів.

Харчування під час опромінення.

Складною проблемою при діях у зонах радіоактивного забруднення є організація харчування. Готувати та приймати їжу треба в закритих приміщеннях на дезактивованій прилеглій території, а ще краще на незараженій місцевості.

Тільки у виняткових випадках можна готувати їжу на відкритій - місцевості при рівнях (потужності дози) радіації не більше 1 Рентген на годину. При рівнях до 5 Рентген на годину допускається готувати в наметах, але знову за крайніх обставин. Продукти та вода для приготування доставляються тільки в герметичному закупорюванні та посуді.

НС техногенного характеру – повені та підтоплення внаслідок гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Можливі ділянки прориву дамби Хаджибейського лиману - від с. Усатово до колективного сільськогосподарського Товариства «Авангард». Найбільш небезпечні місця прориву – ділянки проходження трубопроводів від насосних станцій № 4 і № 5, які прокладено у тілі дамби.

При прориві дамби може виникнути значна зона затоплення, яка може становити до 23,0 кв.км при найбільшій глибині затоплення до 2,0 м.

Підтоплення території унеможливить переміщення автомобільними дорогами та залізничними коліями із центру міста у напрямку «Молода гвардія» та у зворотному напрямку, створить порушення умов життєдіяльності значної кількості населення міста Одеси, а саме Суворовського та Приморського районів.

Впливу підтоплення підлягає будівля Північного міського підрозділу, а також шляхи підходу і під’їзду до неї.

Теоретично можливе затоплення заплави річки Південний Буг при прориві греблі на Ладижинській ГЄС – під вплив затоплення можуть потрапити працівники Савранської дільниці. При прориві греблі Дністровської і Дубосарської ГЄС вірогідне затоплення заплави Дністра в районі Біляївки та підтоплення меншої потужності в окрузі Овідіополя та Білгород-Дністровська.

В районах, де можливо постраждати від повеней, треба знати межі можливого затоплення, а також надійні високі будівлі та споруди, височини, рідко затоплювані місця, розташовані в безпосередній близькості від місць роботи чи мешкання, найкоротші шляхи руху до них, щоб у разі раптової повені, що бурхливо розвивається можливо було евакуюватися разом з членами сім’ї і колегами.

Потрібно заздалегідь скласти перелік документів, майна і медикаментів, що вивозяться при евакуації, укласти в спеціальну валізу або рюкзак цінності, необхідні теплі речі, запас продуктів, води і медикаменти. Діяти відповідно до вимог розділу 2.3.1.4. цього Плану.

Інші надзвичайні ситуації техногенного характеру.

Інші надзвичайні ситуації техногенного характеру, які можуть статися за межами підрозділів Товариства:

транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, - обмежено впливають на сталість роботи суб'єктів господарювання, але вимагають від адміністрації та персоналу виконання комплексу заходів, щодо збереження здоров’я і життя персоналу і клієнтів та відновлення сталого функціонування підрозділу.

Якщо така НС відбувається у безпосередній близькості до підрозділу, необхідно провести евакуацію у безпечне місце.

Якщо від дії НС є постраждалі – викликати екстрену медичну допомогу і надати постраждалим першу домедичну допомогу.

Забезпечити наявність і облік евакуйованого персоналу у безпечному місці.









Надзвичайні ситуації соціального характеру

Дії при загрозі вибуху.

Запорукою запобігання вибухам є неухильне дотримання правил пожежної та техногенної безпеки, а також пильність та відповідальність людей.

Однією із найпоширеніших причин вибухів є витік побутового газу у житлових і адміністративних будівлях.

Ознакою загрози вибуху побутового газу є різкий запах деодоранту, який змішується з метаном (запах газу). Якщо ви відчули стійкий запах деодоранту необхідно:

  • - зберігати спокій;
  • - негайно вимкнути газові прилади;
  • - відкрити вікна та двері і провітрити приміщення;
  • - не курити та не користуватись електричними приладами;
  • - вийти з приміщення та зателефонувати до Служби газу (тел. N 104);
  • - якщо будинок багатоквартирний, повідомити інших мешканців та, не користуючись ліфтом, залишити будівлю;
  • - надайте допомогу в евакуації літнім та важкохворим людям;
  • - перевірте сусідні квартири на наявність у них дітей, які тимчасово залишились без нагляду дорослих, та повідомте про це представників Служби газу (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних підрозділів);
  • - відійти на безпечну відстань від будинку (у разі можливості на відкритий майданчик або пустир) та чекати подальших інструкцій спеціалістів.

Також причиною багатьох вибухів на території України є боєприпаси, що залишилися після мінування окупованих територій, в тому числі морське мінування, після скиду касетних бомб з мінами «Лепесток», нерозірвані боєприпаси або ті, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни та інші сучасні боєприпаси (далі - вибухонебезпечні предмети).

У разі виявлення боєприпасів або речей, за зовнішніми ознаками схожих на боєприпаси, необхідно:

  • - негайно припинити всі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
  • - по можливості попередити про підозрілий предмет осіб, які знаходяться поряд;
  • - вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
  • - позначити місце перебування предмета, а по можливості огородити його (для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо);
  • - негайно повідомити про знахідку в місцеві органи виконавчої влади, у МНС та в МВС (повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);
  • - очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета або предмета схожого на нього, представників органів місцевої влади, МНС, МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

Категорично забороняється:

  • - курити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця знаходження вибухонебезпечного предмета або предмета, схожого на нього;
  • - піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети;
  • - приносити в місця перебування людей предмети, що схожі на вибухонебезпечні.

Слід пам'ятати:

у будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

Дії у разі терористичного акту.

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей.

Типовою зброєю терористів є використання замаскованих вибухових пристроїв. Залежно від мети терористичного акту такі пристрої, споряджені годинниковим механізмом, можуть залишатись терористами в установах і організаціях, Товариствах, громадському транспорті тощо.

Завдяки пильності працівників Товариства можна запобігти численним жертвам від спрацювання вибухового пристрою.

Терористи намагаються розмістити вибухові пристрої у найбільш уразливих місцях, де зможуть завдати найбільшої шкоди оточуючим.

До таких місць можуть належати:

  • - автомобілі;
  • - входи, внутрішні двори, підсобні приміщення адміністративних і житлових будинків, складських приміщень;
  • - урни для сміття, інженерні комунікації в місцях масового перебування людей;
  • - громадський транспорт (вагони тролейбусів, автобусів, трамваїв, поїздів тощо).

В окремих випадках вибуховий пристрій може бути замаскований у поштових посиланнях (посилки, конверти), букетах квітів, подарунках тощо.

Також до ознак підозрілих предметів, що можуть бути вибуховими пристроями можна віднести:

  • - електропроводи, що виходять з невідомого предмета, антени, лампочки на його поверхні, хід годинника, що прослуховується;
  • - залишені предмети побутового призначення (валізи, сумки, гаманці, дитячі іграшки, ручні ліхтарики тощо);
  • - предмети, що знаходиться в не призначених для цього місцях (наприклад, велика дитяча іграшка біля вхідних дверей);
  • - предмети з прикріпленими до них мобільними телефонами, радіостанціями, акумуляторами.

Слід пам'ятати, що вибухова речовина може бути різноманітного виду та мати різні властивості, що, у свою чергу, надає можливість замаскувати вибуховий пристрій навіть у поштовому конверті.

З метою попередження вибуху та встановлення наявності вибухового пристрою необхідно:

  • - бути уважними та звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, пакунки, парасольки тощо);
  • - звернути увагу на ділянки свіжоскопаної землі, свіжопоштукатуреної або свіжопофарбованої стіни будівлі;
  • - не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань;
  • - користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників, стюардів, контролерів).

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

  • - зберігати спокій;
  • - негайно повідомити про знахідку представників поліції, охорони, аварійно-рятувальних служб або зателефонувати за номерами 101, 102;
  • - не курити;
  • - не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого, а також предметами, що можуть його утворювати;
  • - не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;
  • - у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;
  • - залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено в таблиці нижче.
№ з/п Тип вибухового пристрою Безпечна відстань
1. Ручна граната Не менш ніж 200 метрів
2. Тротилова шашка Не менш ніж 50 метрів
3. Банка ємністю 0,33 літра Не менш ніж 60 метрів
4. Валіза (кейс) Не менш ніж 230 метрів
5. Дорожня валіза Не менш ніж 350 метрів
6. Автомобіль типу "Жигулі" Не менш ніж 460 метрів
7. Автомобіль типу "Волга" Не менш ніж 580 метрів
8. Мікроавтобус Не менш ніж 920 метрів

Дії, якщо стався вибух.

У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) у приміщенні:

  • - негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби;
  • - у разі можливості надати першу домедичну допомогу постраждалим;
  • - обов'язково відкрити вікна і двері для провітрювання, оскільки продукти вибуху містять отруйні та шкідливі компоненти;
  • - дочекатись прибуття представників правоохоронних органів (аварійно-рятувальних служб) та у подальшому діяти за їх вказівками.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

  • - масажувати її для підтримання циркуляції крові;
  • - намагатись перебувати як можна довше при свідомості (читайте вірші, співайте пісні тощо);
  • - подавати сигнали всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та металевих предметах тощо).

Слід пам'ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів. Під час аварійно-рятувальних робіт передбачено періодичні "хвилини тиші", коли зупиняється робота спеціального обладнання та приймаються сигнали про допомогу.

В окремих випадках терористи використовують вибуховий пристрій у поєднанні з ємністю з хімічно або біологічно небезпечною речовиною. Хімічно та біологічно небезпечні речовини можуть також розповсюджуватись без допомоги вибухового пристрою (аерозольним шляхом, через речі масового використання тощо).

У разі коли після вибуху (або раптово) з'являються хмара або різкий сторонній запах, подібні ознаки нездужання в оточуючих людей (запаморочення, нудота, слабкість у суглобах і кінцівках тощо) необхідно:

  • - негайно залишити місце забруднення, орієнтуючись на погодні умови та фізичні властивості хмари (у разі її наявності);
  • - негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби;
  • - у разі коли покинути місце забруднення неможливо, вжити заходів для захисту органів дихання і шкіри підручними засобами (застебнути одяг, закрити обличчя, закрити органи дихання вологою тканиною);
  • - після виходу з місця зараження негайно звернутись до медичних закладів.

Дії, якщо працівник опинився у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не був ними знайдений.

Якщо працівник опинився у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не був ними знайдений, необхідно:

  • - зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;
  • - як можна тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцезнаходження;
  • - не курити;
  • - не наближатись до дверей та вікон;
  • - чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
  • - сховати свої документи та візитні картки.

Пам'ятайте, що одразу після вашого повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних заходів для збереження вашого життя та здоров'я.

Почувши про початок антитерористичної операції (стрільба, вибухи), необхідно:

  • - лягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;
  • - чітко виконувати команди співробітників антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів.

Дії у разі захоплення працівника терористами, як заручника

  • - не провокувати своїми діями терористів на насильницькі дії (уникати різких рухів, шуму тощо);
  • - на вимогу терористів негайно віддати їм особисті речі;
  • - не реагувати на провокаційні дії терористів;
  • - не дивитись терористам в очі;
  • - не вживати алкоголю;
  • - бути готовим до складнощів (відсутність свободи руху, їжі, води тощо);
  • - не чинити опір озброєним терористам, що може призвести до численних людських втрат.

Що робити під час перестрілки.

  • - якщо стрілянина застала працівника на вулиці, відразу ж треба лягти й озирнутися, вибрати найближче укриття й пробратися до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховатися у під'їзді будинку, підземному переході, дочекатися закінчення перестрілки;
  • - при першій можливості повідомити співробітників поліції;
  • - якщо в ході перестрілки перебуваєте у будинку – лягти на підлогу, тому що у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Бути далі від вікон, бо розбите скло також може поранити. Перебуваючи в укритті, стежити за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залишити приміщення й сховатися в під'їзді.

Що робити у випадку захоплення літаку, автобусу, потягу чи іншого транспортного засобу.

  • - якщо ви виявилися в захопленому транспорті, не привертати до себе уваги терористів;
  • - оглянути салон, визначити місця можливого укриття на випадок стрілянини;
  • - заспокоїтися, спробувати відволіктися від того, що відбувається;
  • - зняти ювелірні прикраси;
  • - не дивитися в очі терористам, не пересуватися по салону та не відкривати сумки без їхнього дозволу;
  • - не реагувати на провокаційну або зухвалу поведінку;
  • - якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягти на підлогу між кріслами й залишатися там до закінчення штурму;
  • - після звільнення – негайно залишити транспорт, тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.








Надзвичайні ситуації воєнного характеру

НС воєнного характеру.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру - ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводять у країні або в окремих її місцевостях у випадку збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності.

Рекомендації керівництву та персоналу підприємств з масовим перебуванням відвідувачів під час воєнного стану.

  1. Забезпечити наявність та готовність системи оповіщення на випадок надзвичайної ситуації воєнного характеру.
  2. Визначити найближчі укриття для відвідувачів та персоналу.
  3. Позначити маршрути евакуації до укриттів.
  4. Призначити осіб, відповідальних за оповіщення, відкриття дверей запасних евакуаційних виходів, забезпечення порядку під час евакуації, збереження майна тощо.
  5. Розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій за сигналом та провести з ними тренування.
  6. Розмістити на видному місці інформацію для відвідувачів щодо порядку дій за сигналом.
  7. Періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації (гучномовним зв’язком, пам’ятками, буклетами тощо).
  8. Організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози.
  9. Перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації.
  10. За необхідності вжити обмежувальні заходи щодо кількості відвідувачів.

Рекомендації відвідувачам закладів масового перебування людей під час воєнного стану.

  1. Ознайомитися з інформацією щодо дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій під час перебування у закладі.
  2. Дотримуватися правил поведінки у місцях масового перебування людей.
  3. Не залишати неповнолітніх дітей без нагляду.
  4. Уважно стежити за сигналами системи оповіщення та оголошеннями адміністрації закладу.
  5. Неухильно виконувати вказівки адміністрації закладу.
  6. У разі оголошення евакуації негайно залишити приміщення, зберігаючи спокій.
  7. Під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами, прямувати визначеними маршрутами евакуації до визначених укриттів.
  8. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).
  9. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами, бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.
  10. При виникненні паніки зберігайте спокій та здатність швидко і правильно оцінювати ситуацію.
  11. За необхідності надати допомогу тим, хто її потребує.

Алгоритм дій для водіїв автотранспортних засобів за сигналами «Повітряна тривога».

  1. Зупинити транспортний засіб у безпечному місці (на узбіччі дороги).
  2. Поінформувати пасажирів про отриманий сигнал.
  3. Вивести пасажирів з транспортного засобу.
  4. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).
  5. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами, бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.

Алгоритм дій персоналу та відвідувачів у Центрах обслуговування клієнтів та інших приміщеннях Товариства при сигналі «Повітряна тривога».

Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи на робочому місці:

  1. Припинити роботу, вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;
  2. Швидко, без паніки пройти до захисної споруди (споруди подвійного призначення як метрополітен або підземний паркінг, сховище, протирадіаційне укриття, найпростіше укриття або підвальне приміщення) зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта).

Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).

Якщо поруч немає укриття (Роздільнянський Центр обслуговування клієнтів, Окнянський Центр обслуговування клієнтів) необхідно скористатись правилом двох стін, тобто, під час тривоги перебувати за двома стінами по відношенню до відкритого простору. Правило «двох стін» діє як в горизонтальному так і у вертикальному просторі. Виходити із захисної споруди/укриття тільки після сигналу про відбій тривоги.

Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи вдома (дистанційна робота):

  1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги;
  2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
  3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;
  4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичний вимикач, рубильник тощо);
  5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.

Якщо не почули сигнал та немає можливості швидко перейти у сховище, перейти до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – під несучі стіні, або ванну (але закрити рушником дзеркало).

Не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах.

У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.

Після завершення небезпеки та відміні повітряної тривоги можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.